Благодарю, Тебя, Господи, за грехи мои изыменные,
за человеческую душу, сотворённую Тобой
и лишённую корысти всяческой.
Открой меня, Господи,
возьми ум мой на воздыхание блажеское, на благо человеческое.
Пойми меня, как отец понимает дитя своё, пойми и воскреси.
Воскреси для благих дел, для благих помыслов,
и пожелай мне пути праведного.
Открой во грехах рождённого человека
для блажия всего рода человеческого. Аминь, Господи.
Божественную силу дал Ты мне, Господи, для души моей,
переполненной плотскими желаниями.
Постижение Тебя, Господи, лежит через молитвы эти.
Молятся ими и славяне, и иудеи, и мусульмане во благо Тебя, Господи.
Аминь. Аминь. Аминь.
Лев Неф,
Севастополь, Россия
Лев Тимофеевич Нефёдочкин
О себе... и, через смысловую нагрузку, в свою меру - о каждом...
Вживую - я «бабник» и ёрник…
Смеюсь иногда в ситуациях спорных.
И чистого Слова - слуга и поборник,
Когда над душой издевается ёрник,
Лишая защиты её и опоры…
Продолжение здесь:
http://www.stihi.ru/2013/03/23/7954
*****************************************
* Неф - В архитектуре - часть Храма (Цельного)
Живу и работаю в Севастополе (49-26-13; +7(978)7023299 e-mail автора:levnef@yandex.ru сайт автора:http://www.stihi.ru/avtor/levnef (копировать в поиск)
Прочитано 9347 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
