А Ти до мене- зорями коштовними,
А Ти до мене- травами шовковими,
А взимку - снігопадами пухнастими
Й деревами, що в інеї сріблястому;
Багряним листям осені плакучої,
А навесні - деревами квітучими,
Весільним цвітом молодої вишеньки
Й каштаном за вікном, свічками вишитим;
І птаства стоголосими октавами,
Пшеничними ланами золотавими.
А Ти до мене- нивами родючими,
Полями з травами -цілющими, пахучими.
А Ти до мене чудо-покривалами
Землі уквітчаної квітами-загравами,
Всі кольори веселки в них виблискують-
Я в них Твою святу любов прочитую.
До мене Ти - коханням від коханого,
І ніжним поглядом донькИ і маминим,
Турбуєшся через мою родину Ти
Їх спілкуванням цінними хвилинами.
...А ще для мене- на хресті збичований,
Вінцем терновим, гострим коронований,
Для мене Кров пролив Свою пречистую,
Помер, воскрес й вознісся урочисто так!
Мене знайшов і спас Собі, для вічності
Й з Тобою в нас завіт любові й вірності!
Живу й у всьому бачу Твою милість я
І вічно хочу славити Тебе , Твоє святе Ім"я!
Ти мій Творець, Спаситель і Цілитель Ти,
Один єдиний Бог, такого більше не знайти!
Від всього серця я Тобі вклоняюся.
Хай слава Тобі до небес здіймається!
Єдиний Бог - Отець, і Син, і Дух Святий,
Хвала Тобі навіки, мій Господь благий!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 4897 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Кроткий Агнец - Лариса Зуйкова " Но Он взял на Себя наши немощи и понес наши болезни; а мы думали, [что] Он был поражаем, наказуем и уничижен Богом. Но Он изъязвлен был за грехи наши и мучим за беззакония наши; наказание мира нашего [было] на Нем, и ранами Его мы исцелились. Все мы блуждали, как овцы, совратились каждый на свою дорогу: и Господь возложил на Него грехи всех нас. Он истязуем был, но страдал добровольно и не открывал уст Своих; как овца, веден был Он на заклание, и как агнец пред стригущим его безгласен, так Он не отверзал уст Своих.
Ис.53,4-7.
Поэзия : Астральные путешествия - Людмила Солма *) Примечание:
чуть в шутку, чуть всерьёз-
жаль, что в поэтических жанрах некоторых сайтов нет раздела "философия ироничная"... или "ирония философичная"...
порой затрудняешь раздумьями принять решение: куда-то втиснуть собственные вирши:-)))
с ироничной самокритичностью
(так сказать - полушутя, полувсерьёз),
Л.С.
